PА ви, Маск, усе сидите на досягнутому: н вшир, н вглиб. Нема, щоб ото вийти в коридор, як Михайло Танасович, походити, помислити. ¶ вам пора розширятися,P натякнув вн, маючи на уваз звичку Панчшки ус слова подавати у скороченому вигляд.
PМда! Йол-пал!P мовив сво улюблене Панчшка, Стратон Стратонович зиркнув одним оком на Панчшку кинув:
PТо ви там соб говорть, а я тут сам соб трохи помислю,P поважно вдповв Михайло Танасович Ховрашкевич.
PНад чим ви так глибоко замислились, син Ламарт Монтеск'?P витягши мундштука з рота, запитав, не приховуючи рончно посмшки, Ковбик.
Ус без винятку посмхнулися. Один лише Ховрашкевич, схрестивши руки на грудях не випускаючи з рота цигарки на довгому мундштуку (з мундштука вн курив на знак солдарност з директором «Фндпошу»), глибокодумно нахмуривши чоло, неквапливо крокував по кабнету, вдаючи, що вн напередодн нового наукового винаходу. Якого саме вн ще не знав, зате знав, що присвятить цей винахд приздов Ковбика з паризько конференц соцологв.
PНу що в Париж мовив Ковбик, смачно затягуючись цигаркою.P Я вам так скажу: коли б у Кив стльки забгайлвок, як у Париж, то Кив був би першим мстом у свт.
PА що ви там, у Париж, Стратоне Стратоновичу, бачив? Що ви чув?
Хлвнюк у вдповдь тльки знизав плечима, а Понюхно несмливо запитав:
PНу, що тут нового? Шкури невбитого ведмедя ще не розподлили?P Стратон Стратонович напвобернувся у свому службовому крсл з подвйним, як його совсть, дерматиновим дном добряче потертою подушечкою. Тод перевв погляд на Хлвнюка та Понюхна , водночас дивлячись одним оком на одного, а другим на другого, довго мовчав, розмрковуючи: «Понюхно ма ус зовншн дан, щоб очолювати «Фндпош», Хлвнюк навпаки: не ма н зовншнх, н внутршнх даних, хоч врить, що очолити «Фндпош» може».
дчув, що в нього на долон навть сувенр. Його, щоправда, там ще не було, але з потиску руки вн уже знав, що буде.
Стратон Стратонович уперше за сво кервне життя почергово подавав (перед тим, звичайно, по-хазяйськи вмостившись за столом) свою руку, але робив це так, нби вручав кожному по маленькому французькому сувенров. Потискуючи у вдповдь правицю Стратона Стратоновича, рядов фндпошвц на мить вдчули себе запанбрата з кервником, а Ховрашкевич в
Фндпошвц одразу вдчули, що хнй директор збагатився не тльки на мпортн черевики й високу шапку, а й на два слова, що х вн привз аж у Кобилятин-Турбнний з далекого Парижа.
PНе могли хоча б пару пляшок шампньйози узяти! До ось цих,P кивнув вн самим лише пдборддям, показуючи на опеньки,P ось цих шампньйонв!
Пдлегл, як годиться, зустрли свого кервника з розкритими обймами нерозкоркованими пляшками. Ковбик поважно пдйшов до столу, серврованого за останнм словом довдника «В приймаках вдома», скептично глянув на клька бутербродв з крою та самотню пляшку коньяку , багатозначно крекнувши, св. Його погляд, поза, очевидно, вироблена пд час прийомв у Париж чи Шербур, все говорило про те, що ми, мовляв, по ґвропах не таке ли. Тому незадоволено скривився , як завжди, осудливо промовив:
Ковбик повернувся з Парижа. Тепер Стратон Стратонович дивився на рдний «Фндпош» його знамените гасло «ДАМО КОЖНОМУ ГРОМАДЯНИНУ ПО ШАПЦ¶!» поглядом стопроцентного вропейця!
в якому розповдаться про знаменитий собор Паризько богоматер, Париж славний Кив, надзвичайну подорож Стратона Стратоновича, про Генрха IV, мера, першого його заступника, прихильникв та послдовникв
Сатиричний роман
ПРЕТЕНДЕНТИ НА ПАПАХУ
Претенденти на папаху (fb2) - 2818K -
Претенденти на папаху (fb2) | librius.net
Комментариев нет:
Отправить комментарий